9-Б. 22.01.2021 Всесвітня історія

Додаток: https://drive.google.com/file/d/1EszjnVeHpRaWn2-X55YSnetritarx-En/view?usp=sharing

Тема: Економічне піднесення США. Антитрестівське законодавство. Експансіонізм. Режим сегрегації в південних штатах. «Справедливий курс» Теодора Рузвельта. «Нова демократія» Томаса Вудро Вільсона. 

Наприкінці XIX — на початку XX ст. економіка США переживала бурхливе піднесення. Це була потужна держава із численними заводами та фабриками, із розгалуженою системою доріг та залізниць. В автомобілебудуванні країна впевнено випереджала європейців. У США вироблялося в 3,5 рази більше автомобілів, ніж у всій Європі. 70% від загальної кількості власників телефонів у світі проживали, знову ж таки, в Америці. Напередодні Першої світової війни загальний обсяг промислового виробництва США перевищував обсяги виробництва Франції, Німеччини й Великої Британії разом узятих.

     У країні впроваджуються найсучасніші технічні винаходи та нововведення. Томас Едісон, Олександр Бел та Нікола Тесла стали відомими своїми відкриттями на весь світ. Фірма «Кодак» подарувала можливість не розлучатися із фотокамерою, а Кінг Кемп Джіллет створив всесвітньо відомий бренд.

1. Як ліквідація рабства вплинула на стан економіки США?

2. Як пов’язані між собою зростання в промисловості та сільському господарстві?

3. Як на розвиток економіки США впливала імміграція?

4. Які галузі промисловості в США розвивалися в першу чергу?

     Географічно Сполучені Штати Америки були величезною державою із усіма необхідними для індустріалізації природними ресурсами: вугілля, залізо, нафта і звичайно золотисті поля пшениці, необхідні для дедалі чисельнішого населення.

     Це веде нас до другого елемента Економічного дива - демографії. Чисельність американців зростає із неймовірною швидкістю - з 40 мільйонів у 1870 р. до 76 мільйонів у 1900 році. За кількістю жителів (100 млн осіб) країна поступалася лише Китаю, Індії та Росії. Половина з них – це мігранти. Саме завдяки ним відбувалася жвава індустріалізація та активна колонізація «вільних земель» Техасу, Колорадо, Оклахоми, Монтани, Дакоти та інших сучасних штатів. Остання складова – закони. Промисловість була добре захищена від конкуренції високими митами. Тож іноземні компанії просто не могли конкурувати з американським. Не забуваємо ще і про патенти – документи, що засвідчують авторство на винахід і виключне право ним користуватися. Патентування заохочувало до відкриттів та нововведень, оскільки гарантувало автору отримання прибутку та визнання.

Причини економічного піднесення США.

• Багаті природні ресурси і родючі землі.

• Вигідне географічне положення.

• Відсутність митних кордонів.

• Трансконтинентальні залізниці.

• Іноземні інвестиції в економіку США .

• Наявність великої кількості робочих рук переселенців.

• Ліквідація рабства.

• Розвиток нових галузей: сталевої, нафтопереробної, автомобільної.

• Використання досягнень технічного прогресу.

• Фермерський шлях розвитку сільського господарства.

• Концентрація виробництва та капіталу.

     Державний устрій у США залишався незмінним. Форма правління — президентська республіка. Кардинальних змін не спостерігалося, але були свої нюанси. Різниця між республіканською та демократичною партіями ставала ледь помітною. Тепер обидві партії майже одностайно підтримували інтереси великих корпорацій, стримували соціальні рухи і фактично схвалювали расизм і сегрегацію на Півдні.

     Бурхливий економічний розвиток змінив правила гри. Тепер гроші стали запорукою успіху і саме власники капіталу стали визначати розвиток країни. В останній чверті XIX ст. важко пригадати яскравих політиків. Президентський пост обіймали маловідомі, нічим не примітні постаті, які слухняно виконували волю Великих босів. Гроші у парламенті спричинили зростання корупції. На державні посади призначалися ті, хто часом взагалі не розумів, що необхідно робити. Ну а про відповідальність я взагалі мовчу. Отож, цілком закономірно, що права простих американців все частіше порушувалися. 

     Просто катастрофічна ситуація склалася в південних штатах. Хоча 14-та і 15-та поправки до Конституції США надавали темношкірому населенню громадянські права, однак вони просто не діяли! Закону не дотримувалися, і з часом на Півдні було узаконено режим расової сегрегації – системи окремого існування білошкірого населення та темношкірих американців. Темношкіре населення дискримінували та істотно обмежували у правах. До прикладу, щоб мати можливість проголосувати у штаті Алабама, темношкірим американцям необхідно було пройти тест на грамотність. Вони мали цитувати напам’ять Конституцію США та Декларацію незалежності. Як наслідок, на виборах 1900 р. менше 2% темношкірих американців змогли проголосувати.

     Крім дискримінації, було і відверте порушення громадянських прав. Так, воєнізовані расистські організації, такі як Ку-клус-клан, використовували залякування, насильство й убивства, щоб завадити темношкірим американцям користуватися правами. Таке становище у країні викликало масовий рух за реформи. Особливого значення набуває преса. Журналісти та письменники у своїх публікаціях викривали численні факти хабарництва урядовців, шахрайства, експлуатації жінок та дітей. Наприкінці XIX – на початку XX ст. рух за реформи набирає обертів. Прибічники реформ вимагали змін: демократизації виборчої системи, контролю за діяльністю великих корпорацій, проведення реформи оподаткування і запровадження соціального страхування. 

     Необхідність змін стали усвідомлювати й привладні кола США. Настала доба президентів Теодора Рузвельта та Вудро Вільсона. Із приходом до влади Теодора Рузвельта розпочалася нова епоха. «Епоха «Справедливості». Президент розгортає цілу кампанію проти великих корпорацій. Проведена низка судових процесів, які завершилися їхнім розподілом і великими штрафами. Дотримуючись «справедливого курсу», уряд неодноразово втручався у страйки і підтримував саме протестувальників. До прикладу, у травні 1902 р. у Пенсильванії розпочався страйк, який міг обернутися національною катастрофою. 

     Шахтарі погрожували залишити без вугілля увесь Схід, а відтак мільйони жителів могли лишитися без опалення. Президент діяв рішуче – зібрав у Білому домі підприємців і профспілкових лідерів і примусив їх до переговорів. У результаті – заробітна плата шахтарів збільшилася, а робочий день скоротився. Крім того, завдяки Рузвельту було прийнято ряд важливих законів, які контролювали якість продуктів харчування та ліків.               

     Це суттєво покращило рівень життя населення. А ще саме йому американці завдячують прекрасними заповідниками. З його ініціативи було прийнято закон, який збільшував розміри заповідників майже в п'ять разів. Спеціальні урядові комісії стежили за чистотою річок, дбали про насадження нових лісів і охорону флори та фауни.

     Зовнішня політика держави теж змінюється та отримує назву «Політика великого кийка». Президент вважав, що Сполучені Штати повинні забезпечити безпеку в регіоні, а у разі виникнення конфліктів – врегульовувати їх, навіть із використанням військової сили. Фактично США перетворювалися на полісмена, що мав «допомогти» країнам Латинської Америки досягнути «щастя та процвітання». За «домогою» ховалася звичайна експансія. США встановили контроль над Гавайськими островами, Кубою, Філіпінами, втручалися у справи латиноамериканських держав.

     Не менш прогресивним президентом став професор історії та права Вудро Вільсон. Він запам’ятався американцям із першого дня перебування на посаді. Щоб допомогти співвітчизникам зрозуміти суть своєї програми «Нова свобода», він іде на сміливий крок – проводить першу в історії прес-конференцію у Білому домі, в сучасному значенні цього слова – із запитаннями й відповідями.

     Відтоді традиція спілкування з пресою стала традицією не тільки для Сполучених Штатів, а й в усьому світі. За його правління було знижено митні тарифи, розширено державну підтримку фермерів, запроваджено прогресивний податок на прибуток, створено міністерство праці та обмежено працю дітей. Варто згадати, що саме за його президентства засновано Федеральну резервну систему, яка повинна була забезпечити стабільність усієї фінансової системи країни. У зовнішній політиці Вільсон спрямував свої зусилля на подальше зміцнення позицій США на Далекому Сході та в Латинській Америці. Суттєва різниця із попередником полягала у різних інструментах тиску. Замість залякування уряд використовував «долар»! «Дипломатія долара» передбачала надання латиноамериканським країнам просто кабальних позик, приватних інвестицій, що ставило їх у залежність від США. Можна вважати, що США початку ХХ ст. стали справжнім наступником Британської корони у прагненні панувати у світі.

Запитання

1. Які чинники забезпечили США лідерство у світі?

2. Назвіть причини бурхливого економічного зростання США в останній третині XIX ст.

3. Як вплинула ліквідація рабства та масова імміграція на економічний розвиток країни?

4. Чим була зумовлена поява антимонопольного законодавства?

5. Які регіони світу були «сферами інтересів» США? Чому?

6. Чому експансія США обмежувалася Латинською Америкою та Азією?

7. Чому в демократичних США спостерігалися порушення прав людини?

8. Які заходи за часів президентства Т. Рузвельта та В. Вільсона вам найбільше імпонують? Відповідь обґрунтуйте.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати § 19.

2. Конспект вивчити.