7 клас. 12.01.2021. Історія України

Додаток до уроку: https://drive.google.com/file/d/12BO4UgEgFdflOt8USClTWwZH6JZs0M69/view?usp=sharing

Тема: Київська держава за наступників Ярослава Мудрого

Оберіть твердження, що стосуються діяльності Ярослава Мудрого.

А. Протягом 1019 – 1036 рр. ділив руські землі із братом.

Б. Запровадив християнство як державну релігію.

В. Остаточно здолав печенігів.

Г. Збудував Золоті ворота та собор Святої Софії.

Д. Почав карбувати срібники та злотники.

Е. Побудував Десятинну церкву.

Є. Активно здійснював міждинастичні шлюби.

1. Які реформи були проведені Ярославом?

      Робота з історичним джерелом.

Із настанови Ярослава Мудрого своїм синам

     "Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви есте брати від одного отця та одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і по­корить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер вже поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму Ізяславу, брату вашому Слухайтесь його, як ото слухались ви мене. А Святославу даю Чернігів яв, а Всеволоду — Переяславль…."

1) Чим Ярослав аргументував заклик до синів своїх жити в злагоді?

2)  Поміркуйте, яку ідею щодо спадковості влади відображає цей текст?

     Принцип старшинства між си­нами Великого князя у спадкуванні київського престолу призво­дить до розгортання міжусобної боротьби.

IІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

     1. Правління Ярославичів

     Отже, незадовго до смерті Ярослав спробував розв'язати про­блему, яка постала перед ним і його батьком Володимиром: як запобігти міжусобній боротьбі за київський престол, що спалаху­вала після смерті великого князя між його синами. У розподілі земель і влади між своїми синами він застосовував принцип стар­шинства: Ізяславу (старшому сину) — Київ і Новгород; Святославу (другому сину) — Чернігів; Всеволоду (третьому) — Переяслав; В'ячеславу (четвертому) — Смоленськ; Ігорю (молодшому) — Володимир-Волинський. Тільки-но в якомусь із цих князівств звільнявся престол, кожний брат сходив на щабель вище. Отже, усі брати мали можливість досягти київського престолу (так зва­на ротація влади). Але Ярослав не врахував ще однієї традиції— спадкоємства від батька до сина. Сини померлих князів праг­нули посісти місце своїх батьків, а не поступатися перед дядька­ми. Тому до суперечок між синами київського князя додалися ще й сутички між племінниками й дядьками. На розгортання міжусобних війн після смерті Ярослава вплинуло ще й те, що могутність та авторитет Ізяслава були недостатніми для того, щоб виконувати роль великого князя. Щоб уникнути міжусобних війн, три брати — Ізяслав, Святослав і Всеволод — уклали «Союз трьох Ярославичів».

Правління Ярославичів

     1. Ізяслав Ярославич (1054—1078рр. з перервами)

     У період першого правління не видав киянам зброї на боротьбу з половцями, боячись повстання. Був змуше­ний тікати; удруге повернувся з польськими військами і вчинив жорстоку розправу над киянами. За час його правління була зроблена спроба відродити «Союз трьох Ярославичів», створений новий збірник законів «Правда Ярославичів»; утретє повернувся в 1077 р. разом із поля­ками, але в 1078 р. загинув у битві з братом Всеволодом.

     2. Святослав Ярославич (1073— 1076рр.)

     Посів київський престол у 1073 р. в ході боротьби з Ізяславом, який утік до Польщі; уважався найздібнішим з усіх Ярославичів. У своїй політиці нагадував батька — Ярослава Мудрого; об'єднав під своєю владою майже всі українські землі; полюбляв  книги, дбав про розвиток освіти, але водночас прославився своєю жорстокістю; 20 років князював у Чернігові. Був родоначальником Че­рнігівської династії Ольговичів.

     3. Всеволод Ярославич (1078— 1093рр.)

     Був дуже освіченою та розумною людиною, знав п'ять мов; розширив зв'язки з іншими державами. Віддав до­чку заміж за німецького цісаря, а його син Володимир одружився з дочкою англійського короля; посів Київський престол за правом старшинства після загибелі Ізяслава; із його смертю закінчилося правління першого покоління Ярославичів.

     4. Святополк Ізяславович (1093-1113 рр.)

     Період його правління відносять до трагічних сторінок історії України; під час його правління половці здійсни­ли низку вдалих походів на Русь; учинив розправу над князем Васильком, запідозривши його в змові; на Вітичівському з'їзді разом із Володимиром Мономахом зміг припинити міжусобиці; згодом відійшов від державних справ і зайнявся торгівлею.

     2. Повстання киян 1068р.

     Робота з підручником. с.73-74

     Запитання:

1.     Визначте, що спричинило повстання 1068 р. в Києві.

2.     З'ясуйте хід цього повстання та його наслідки.

     3. Любецький з'їзд князів

     Міжусобні війни, які розгорнулися в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого, завдали величезної шкоди державі. Вони призвели до послаблення влади великого князя, посилення процесу дроблення держави на окремі князівства, послаблення авторитету держави на міжнародній арені. Також збільшилася кількість набігів половців.

     1073 р.   «Союз трьох Яро­славичів»  розпався. Невдоволені правлінням Ізяслава,  Всево­лод і Святослав виступили проти нього. Ізяслав був змушений утекти до Польщі, а київським князем став Святослав. Міжу­собні війни розгорнулися, з новою силою, унаслідок чого Київ по кілька разів переходив із рук у руки.  Наприкінці XI ст. на політичній арені з'явився син Всеволода,  переяславський князь Володимир Мономах. Разом із двоюрідним братом Святополком він зробив спробу зберегти політичну єдність Київської Русі: організував походи проти половців і виступив ініціатором скликання князівського з'їзду в Любечі з метою припинення князівських міжусобиць.

     Запитання:

1.     Яке плем’я завдавало найбільшої шкоди Русі-Україні?

2.     Які наслідки мала битва на р. Альті? Коли вона відбулася?

3.     В чому полягало повстання киян 1068 р.?

4.     Поясніть, якими були наслідки половецьких набігів на Русь-Україну.

5.     Хто виступив ініціатором з’їзду князів у Любечі?

6.     Які рішення ухвалив Любецький з’їзд?

7.     Визначте причини та наслідки Любецького з’їзду.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ     

1.     Опрацювати § 9.

2.     Конспект вивчити.

3.     Проаналізуйте з'їзд князів у Любечі, заповнивши наведену таблицю. (заповніть праву частину таблиці.)

З'їзд князів у Любечі

Питання	Характеристика
Дата
Місце
Причини
Учасники
Рішення
Наслідки