9 клас. 11.01.2021. Всесвітня історія

Тема: Основні тенденції суспільного розвитку провідних країн Західної Європи та Америки. Формування індустріального суспільства 

1. Що таке промисловий переворот? Які його основні ознаки?

     Європа стала центром економіки. Техніка корінним чином змінила повсякденне життя людини, вона змінює й саму людину. Досягнення суспільства почали вимірюватися успіхами в розвитку машинного виробництва. Технічний прогресс перетворився на одну з головних цінностей.

1.    Науково-технічна революція кінця XIX ст. та її наслідки.

     Остання третина XIX – початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком індустріального суспільства у провідних країнах світу. МЕМ ХІХ ст. продемонстрував грандіозний прогрес людства. М.Е.М.: механізація, електрифікація та моторизація. Механізація вдосконалила транспорт. Електрифікація полегшила умови життя та зробила робочий день фактично нескінченним. Моторизація і транспорт пришвидшили темп життя.

  Робота з термінами

  Індустріалізація – створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини та обладнання і є базовою для подальшого розвитку промисловості.

     Робота з документами

Текст 1. Про технічний прогрес у містах на початку XX ст.

      «1896 р. Г. Форд випробував свій перший автомобіль, виготовлений у майстерні, який, за його визнанням, «нагадував селянський візок». 1903 р. вже було засноване «Товариство автомобілів Форда», а 1906 р. побудоване перше триповерхове заводське приміщення. До початку Першої світової війни підприємства Форда перетворилися на своєрідну імперію з філіалами в Англії, Австралії та інших країнах, де вироблялося 248 тис. автомобілів на рік.

     Початок «новітньої ери сталевих мостів» заклали арочний міст інженера Дж. Ідса через річку Міссісіпі в м. Сент-Луїс (1874) та ін. З 80-х років XIX ст.у будівництві транспортних та інших споруд поряд із сталлю дуже широко застосовували залізобетон.

     Будівництво деяких залізниць мало характер стратегічних сенсацій: такими є магістраль Схід–Захід у США, Транссибірська магістраль у Росії, магістраль Каїр—Мис Доброї Надії в Британській імперії. Але дійсно колосального значення для Європи набула мережа залізниць,  які з’єднали між собою скромні містечка глибокої провінції з великими культурно-господарськими центрами. Телеграф працював та удосконалювався вже давно, а з кінця 70-х років XIX ст. почав поширюватися телефонний зв’язок. Одночасно розпочалася ера електричної лампочки».

     Запитання:

1. Назвіть технічні винаходи, які з’явилися у XIX ст.

2. Назвіть нові матеріали, які почали використовувати у промисловості.

3. Назвіть галузі промисловості, які з’явилися в XIX ст.

4. Як, на вашу думку, промислова революція змінила життя людей?

     Найбільших успіхів було досягнуто в металургії, машинобудуванні, транспорті. Разом із появою нових галузей промисловості – електротехнічної, хімічної тощо – це докорінно змінило повсякденне життя людей. Для залучення капіталу з метою розв’язання великих економічних завдань набуло поширення акціонування.

     Акціонування – об’єднання капіталу кількох власників із подальшим отриманням прибутку та розподілом його залежно від внесеної частки.

     Те, що значні фінансові ресурси були зосереджені в руках невеликої кількості банкірів і промисловців, і зумовило їхнє панування в економічному та політичному житті суспільства. Цей соціальний прошарок дістав назву «фінансова олігархія».

     Створення великої машинної індустрії призвело до концентрації виробництва і виникнення нових форм виробничих об’єднань – картелів, синдикатів, трестів, концернів, тобто монополій.

     Монополія – це встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції.

     Національним виробникам було тісно на внутрішньому ринку (товарів вироблялось більше, ніж їх міг купити власний споживач), і вони прагнули завоювати нові ринки збуту. Це зумовлювало гостру боротьбу за контроль над ринками. Для витіснення конкурентів почали застосовувати різні способи й методи. Найбільш поширеним став демпінг (імпорт товарів за заниженими цінами з метою знищити конкурентів, захопити ринок, а вже потім диктувати свої умови). У відповідь на захист національного виробництва ставала держава, яка різними заходами починала обмежувати доступ іноземних товарів (вводилися високі ввізні мита, установлювалися ліміти, квоти тощо). Така державна політика, що заступила вільну торгівлю (фритредерство), дістала назву протекціонізму.

     Протекціонізм – державна політика із захисту національного виробника.

     Іноді введення жорстких протекціоністських заходів призводило до загострення міждержавних відносин, «митних війн» і, відповідно, до дестабілізації міжнародного становища. Економічний чинник став  вагомим і в міжнародних відносинах. Завершення становлення нової економіки спричинило значні соціальні зміни.

2.    Індустріальне суспільство

    Індустріалізація була неодмінно пов›язана з урбанізацією. Зростання міст відбувалося в результаті переселення значної частини людей із сільської місцевості в пошуках заробітку. 1850 р. в Європі тільки Лондон і Париж налічували понад 1 млн жителів. А наприкінці ХІХ ст. у світі було вже 13 міст-мільйонників: Нью-Йорк, Париж, Берлін, Токіо, Санкт-Петербург тощо. У середині XVIII ст. у світі проживало 800 млн чоловік. А на початку XX ст. на Землі вже було понад 1 млрд 600 млн жителів. Причин зростання чисельності населення багато: запровадження гігієни та санітарії, краще харчування, досягнення природничих і медичних наук тощо. Підйом крупної промислової індустрії викликав зростання міст і змінив становище буржуазії і найманих робітників. З’явилася численна крупна промислова група, яка посіла лідируюче місце у суспільстві. Промислова революція змінила становище робітників: їх кількість зросла, збільшився внесок робочих в економічний розвиток країн.

     Суспільство, що народилося в результаті промислової революції, у складі якого велика частка буржуазії і робітників, називають індустріальним.

     Незважаючи на внесок робітників в економіку країн їх становище не ставало кращим. За XIX ст. населення Європи збільшилося вдвічі. Швидке зростання населення призвело до загострення соціального питання. В європейських країнах не вистачало підприємств, для того щоб прийняти всіх людей, що вступили в працездатний вік. Робітникам доводилося шукати роботу за кордоном.

     Запитання:

1. З яких країн походила імміграція до Америки?

2. Як ви думаєте, з якими подіями це може бути пов’язано?

     Соціальна структура суспільства змінилась, а разом із нею змінилися ті, хто мав найбільший вплив. Аристократія втрачає свій авторитет. А підприємці та наймані робітники стають провідною силою трансформації суспільства. В останній третині XIX ст. у країнах Європи завершується оформлення робітничих, соціалістичних і соціал-демократичних партій. (Якщо ви чуєте в слові корінь “соціал”, то будьте певні — це стосується робітників.) Викриваючи вади тогочасного суспільства, ці партії малювали веселкову картину світлого майбутнього. У ньому замість насилля й експлуатації мала б панувати добросовісна колективна праця та справедливий розподіл вироблених матеріальних благ. Тобто грошей. Хтось пропонував це вирішити мирно, а дехто, як марксисти, готові були до застосування сили. Карл Маркс визнавав, що для “більшості країн континенту основою революції має бути сила. Саме до сили доведеться на якийсь час вдатися для того, щоб остаточно встановити панування праці”.

     Однак марксисти на той час були в меншості. Принципи свободи та демократії визнавалися більшістю політичних сил. Як слушно зауважив президент США Вудро Вільсон, “Насіння революції — в репресіях. Ліки від неї не повинні бути негативними”. Американський президент розумів, що насилля призведе до насилля, запустить одвічний механізм кревної помсти та наробить чимало лиха. Тому уряди країн Заходу обрали шлях реформ для вирішення нагальних проблем суспільства. Це було своєрідне «випускання пари» шляхом поступок суспільству задля уникнення революційних потрясінь. Тому радикалізм перемістився в стіни парламентів, а робітничий рух став вагомим чинником політичного розвитку провідних країн світу. Ви можете подумати, що у світі були лише одні проблеми та невирішені питання. Проте зміни відбувалися, а завдяки викликам у суспільному житті сталися суттєві зрушення: демократизація, утвердження основ громадянського суспільства, підвищення життєвого рівня.

    Запитання:

1. Які науково-технічні відкриття і технологічні зміни кінця XIX ст. справили найбільший вплив на розвиток економіки?

2. Що таке монополія ? Які типи монополій існують? Охарактеризуйте найбільш поширені форми монополістичних об'єднань в країнах Європи і США та їхню роль у житті цих країн.

3. Як пов’язана між собою промислова революція і становище робочого класу?

4. Як і чому змінилася роль держави в промислово розвинутих країнах протягом XIX ст.?

5. Які нові риси в розвитку індустріального суспільства з'явилися наприкінці XIX - на початку XX ст.?

6. Охарактеризуйте зміни, що сталися в соціальній структурі індустріального суспільства.

Домашнє завдання

1.    Опрацювати § 15

2.    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМООПРАЦЮВАННЯ Дайте відповідь на запитання: Які зміни відбулися в розвитку промисловості? Зважте, зміна — це обов’язково щось нове. Запишіть відповідь, скориставшись планом: • Що змінилося? • Як змінилося? • Які наслідки це мало? Зверніть увагу, що третє запитання передбачає ваші міркування.