14.04.2022. 10 клас. Історія України. Практичне заняття. Голодомор мовою документів, свідчень, чисел.

 

Практичне заняття. Голодомор мовою документів, свідчень, чисел.

Опрацювати §22

1.    Роздивіться плакати. Про які особливості повсякденного життя селянства наприкінці 20-х – на початку 30-х рр. вони свідчать? Проаналізуйте ідеологічне навантаження плакатів. З якою метою їх створено? Яку думку вони мали донести, які почуття навіяти, які уявлення або стереотипи сформувати? Чому справжня мета пропаганди тієї доби – не утвердження віри у «світлі ідеали комунізму», а насадження страху?        3б.

2.    Оберіть один із поданих нижче документів та опрацюйте його за запитаннями.  4б.

З листа Й. Сталіна Л. Кагановичу від 11 серпня 1932 р.: «Якщо не візьмемося саме зараз за виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити. Майте на увазі, що Пілсудський не дрімає і його агентура на Україні набагато сильніша, ніж думає Реденс або Косіор. Майте на увазі, що в Українській компартії (500 тисяч членів, хе-хе) є не мало (так, не мало!) гнилих елементів, свідомих та несвідомих петлюрівців, врешті – прямих агентів Пілсудського. Як тільки становище погіршає, ці елементи не вагатимуться з відкриттям фронту усередині (й поза) партією, проти партії…»

1. Що це за документ?Про які процеси та явища в ньому йдеться?

2. Які висновки мав зробити Каганович з настанов Сталіна? Що це означало для України?

3. Чому радянське керівництво так трималося за Україну?

 

З ухвали касаційної колегії Верховного Суду УСРР (25 грудня 1932 р.): «Розглянувши в порядку касаційному справу з вироком Дніпропетровського облсуду від 15 жовтня 1932 р. про Кліменко Анастасію Матвіївну, 55 років, селянку, міцну середнячку, засуджену за арт. 54 КК (артикул – застаріла назва статті або розділу будь-якого закону, розпорядження тощо) та за постановою ЦВК та РНК Союзу з 7.VIII.1932 р. до позбавлення волі в далеких місцях ув’язнення на 10 років з конфіскацією майна, з обмеженням у правах на 5 років. За те, що вона займалася крадіжками з колгоспних ланів шляхом зрізання колосків, де її було затримано на місці крадіжки з одним лантухом колосків. Покликання касатора на скасування арт. 351 КПК уваги не заслуговує, тому що міра соцзахисту відповідає скоєному та соцнебезпеці засудженої... А тому, керуючись арт. 365–370 КПК, суд ухвалив: касаційну скаргу залишити без наслідків, а вирок – у силі».

1. Що це за документ? Про які процеси та явища в ньому йдеться?

2. Які особливості документа свідчать про його типовість?

3. Якою була мета репресивних заходів?

4. Чи виправданою була така жорстокість влади?

 

Сталінська телеграма керівникам УСРР (1 січня 1933 р.): «Повідомляється постанова ЦК від 1 січня 1933 р.: запропонувати ЦК КП(б)У і РНК УСРР широко сповістити через сільради, колгоспи, колгоспників і трудящих одноосібників, що:

а) ті з них, які добровільно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб, не репресуватимуться;

б) щодо колгоспників, колгоспів та одноосібників, які продовжують вперто ховати розкрадений і прихований від обліку хліб, застосовуватимуться найсуворіші заходи покарання, передбачені постановою ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1932 р. (про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення суспільної соціалістичної власності)».

1. Що це за документ? Про які процеси та явища в ньому йдеться?

2. Чому Сталін наголосив на «широкому оповіщенні»? Навіщо генсеку було звертатися до українських селян?

3. Чому ця телеграма стала сигналом до масових обшуків, під час яких на підставі усних вказівок у селян забирали все продовольство?

 

3.    Чому, на вашу думку, радянсько-комуністична влада СРСР десятиліттями приховувала факти про Голодомор 1932–1933 рр.?  2б.

4.    У чому ви вбачаєте найтрагічніші наслідки Голодомору? Як ви гадаєте, чи цілком подолано ці наслідки? На ваш погляд, чому держава Україна прагне міжнародного визнання Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом? 3б.