04.04.2022. 8 клас. Практичне заняття: Конституція Пилипа Орлика

 

Практичне заняття: Конституція Пилипа Орлика

     Під час козацької ради 5 квітня 1710 р. було схвалено документ «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (згодом цей документ назвали Конституцією Пилипа Орлика, Бендерською Конституцією).

     Основу документа становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов’язки. Це й відрізняло ухвалений документ від традиційних гетьманських статей. Новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко зазначаючи умови, за яких він отримував владу. Крім того, було обґрунтовано державний лад України.

     Саме тому цей документ вважають першою українською конституцією. Конституція П. Орлика передбачала заходи, які обмежували владу гетьмана та запобігали утвердженню монархічної форми правління. Владні повноваження було розподілено між різними посадовими особами й урядниками.

     Конституція П. Орлика не лише проголошувала незалежну Українську державу, а й закріплювала найпрогресивніші для того часу ідеї державного життя. До таких, зокрема, належали обмеження прав гетьмана та створення представницького органу – Генеральної ради. У козацькій державі вони ставали законодавчим, контрольним та розпорядчим вищими владними органами. А запроваджена Конституцією виборність посад і нині залишається принциповою ознакою розвитку демократичних держав.

 

1.    Прочитайте текст джерела 1 та дайте відповіді на запитання. 1. Як відбувалися вибори гетьмана П. Орлика? 2. Кому гетьман дякує за обрання? Про що це свідчить? 3. До яких суспільних верств звертається П. Орлик у промові? З чим пов’язане таке звернення?                        3б.

1. «Я, Пилип Орлик, новообраний Запорозького війська гетьман, присягаю Господові Богу, славленому в святій Тройці, на тому, що, будучи обраний, оголошений та виведений на знаменитий уряд гетьманський вільними голосами, за давніми правами та звичаями військовими, за волевиявленням найяснішої королівської величності шведської, протектора нашого… по всіх пунктах незмінно виконувати, милість, вірність і старатливе дбання до Вітчизни, матері нашої, про добро її посполитим, про публічну цілість, про розширення прав та вольностей військових, скільки сили, розуму та способів стане… А всередині Вітчизни не допускати пошкодження правам та вольностям військовим, шкідливі генеральній старшині, полковникам. Обіцяю і повинність беру зберігати до… всього старшого і меншого товариства…»

       Присяга гетьмана П. Орлика. Бендери. 5 квітня 1710 р.      

 

2.    Прочитайте текст джерела 2 й дайте відповіді на запитання. 1. Від якої небезпеки в управлінні державою застерігає Конституція? 2. Хто і яким чином обмежував владу гетьмана? Чи можна назвати такий спосіб управління державою демократичним?      3б.

2. «Тому ми, Генеральна Старшина, кошовий отаман та все Військо Запорозьке, домовились і постановили з Ясновельможним гетьманом при елекції його вельможності таке право, яке має бути вічно у Війську Запорозькому збережено: у Вітчизні нашій першість серед радників належить Генеральній Старшині… після них ідуть городові полковники, які будуть пошановані за громадських радників. Крім того, до загальної ради треба вибрати по одній визначній, розсудливій та заслуженій особі від кожного полку. Генеральні радники обираються за згодою гетьмана. З усіма цими генеральними особами, полковниками та генеральними радниками теперішній Ясновельможний гетьман та його наступники повинні будуть радитися про цілісність Вітчизни, її добробут та про всі справи публічні і нічого без їхньої волі своєю владою не розпочинати, не встановлювати і рішень не приймати.

     Якщо у діях Ясновельможного гетьмана буде помічено щось несумісне з правами та вольностями, шкідливе та некорисне для Вітчизни, тоді Генеральна Старшина, полковники і генеральні радники будуть уповноважені вільними голосами чи приватно або, якщо виникне така необхідність, й публічно на раді висловити Його Вельможності докір щодо порушення прав та вольностей без осудження та найменшої образи високої честі. На ті докори Ясновельможний гетьман не має ображатися та мститися, а навпаки, намагатися виправити недоладності».   

 

3.    Прочитайте текст джерела 3 і дайте відповіді на запитання. 1. Які права Конституція гарантувала козацьким жінкам? З якою метою вони були вписані до Конституції? 2. Які соціально важливі положення закріпила Конституція? Про що це свідчить?  3б.

3. 11. Козачі вдови й осиротілі діти козацькі, вдови козацькі й жінки в час відсутності козаків, які перебувають в походах або на якійсь іншій військовій службі, щоб до всяких громадських повинностей не притягалися і сплатою податків не обтяжувалися – так погоджено і ухвалено...

16. Часто люди бідні скаржаться на численні здирства з боку збирачів державних податків та податкових чиновників, а також ярмаркових об’їждчиків. Бідній людині взагалі неможливо на ярмарку продати будь-яку річ для полегшення своєї бідності та купити щось для власних потреб без ярмаркової плати. А не дай Боже, хоч чимось завинити, то будеш обідраним ярмарковими об’їждчиками з ніг до голови. Тому нехай збирачі податків та податкові чиновники збирають до державної скарбниці тільки те мито і тільки з тих товарів, які будуть виражені у майнових угодах, нічого зайвого від купців не вимагаючи і людям бідним здирства не чинячи».

 

4.    Від імені одного зі станів тогочасного суспільства запропонуйте три власні положення, які варто було б включити до Конституції. 3б.