16.04 8 клас

16.04  8 клас

Історія України

Тема: Лівобережна та Слобідська Україна в другій половині ХVІІІ ст. §32

Дивитися з 3:54 по 5:55 https://www.youtube.com/watch?v=xZF4iZwqDeI

https://www.youtube.com/watch?v=y1vAlKXEknM

     Відновлення гетьманства в 1750 р.

По смерті гетьмана Д. Апостола в 1734 р. було заборонено вибори нового гетьмана України, а вся влада в Гетьманщині була передана правлінню гетьманського уряду, який всіляко обмежував  права козаків. Серед населення Гетьманщини зріло невдоволення.

Сподівання на покращення становища були пов'язані зі сходжен­ням на імператорський престол доньки Петра І Єлизавети Петрівни у листопаді 1741 р. Такі сподіван­ня базувалися на тому, що серед оточення імператриці було чимало українців, а Олексій Розумовський був її фаворитом.

     Під час перебування імператриці в Києві (1744 р.) старшина звер­нулась до неї з проханням дозволити обрати гетьмана. У березні 1750 р. в Глухові розширена старшинська рада обрала гетьманом брата Олексія Розумовського Кирила (1728—1803).

Кирило Розумовський (1728—1803)

          Останній гетьман Лівобережної України, який прагнув відновлення автономії України, розпочав проведення судової, військової і фінансової реформ, розширив права козацької старшини.

Постать в історії          

Олексій Розумовський походив із родини козака Григорія Розума з Чернігівщини. Дитинство і юність його минали на хуторі Лемеші. Він займався звичними для сільського юнака справами. Маючи чудовий голос і музичний слух, час від часу співав у церковному хорі сусіднього села. Улітку 1731 р. до цих міст завітав полковник Федір Вишневський, який мав набрати хлопчи­ків для придворного хору імператриці Анни. Зачарований співом Олексія, полковник забрав 22-річного козака до Петербурга. Там сталося несподіва­не: у вродливого юнака закохалась донька Петра І Єлизавета. Звичайно, про офіційний шлюб між ними не могло бути й мови. Є свідчення, що імперат­риця і Олексій, який вже став Розумовським, восени 1742 р. взяли таємний шлюб, повінчавшись в одній з церков.

     Олексій прийняв найактивнішу участь в організації перевороту, у резуль­таті якого на престол зійшла Єлизавета. Здобувши владу, імператриця не за­була про О. Розумовського. Своїм указом вона надала йому чин генерал-поручика, оберєгермейстером імператорського двору, нагородила орденом Андрія Первозданного, призначила управителем усіх своїх маєтностей. За часів Олексія Розумовського при імператорському дворі було все модне українське: при дворі грали бандуристи, на бенкетах подавались українські страви. Дедалі більше українців стали призначати на різні адміністративні посади. Не забув Олексій про свого брата. Кирила узяв до себе, допоміг здо­бути освіту — спочатку в Петербурзі, а згодом у Німеччині, Італії, Франції. У 17 років Кирило став графом Російської імперії. У 1746 р. він повернувся із-за кордону і був призначеним президентом Петербурзької академії наук. Цьо­го ж року він одружився з родичкою Єлизавети графинею Катериною Наришкіною. Далі молодому хлопцеві судилося стати останнім гетьманом України.

     Гетьманство К. Розумовського.

Ставши гетьманом, К. Розумовський  поставив собі за мету відновити давні права України. У 1754 р. з'явилась ціла низка указів, що обмежували владу гетьмана. Ці обмеження не зупинили реформаторської діяльності гетьмана. Протя­гом 1760—1763 рр. була здійснена судова реформа. К. Розумовський здійснив перетворення в армії та освіті. В усіх полках відкривалися школи для навчання козацьких дітей.

Реформи Кирила Розумовського

·       Гетьманщина була передана до відання Колегії закордонних справ. Влада гетьмана поширились на Запорізьку Січ і Київ. ·       Обмежив сваволю російських чиновників, які перебували в Україні. гетьман почав без погодження з Росією призначати полковників і роздавати землі. ·       Намагався встановити інститут спадкоємного гетьманства в Україні. Була подана чолобитна цариці з проханням закріпити гетьманство за родом Розумовських. ·       Було обмежено право переходу селян (1760 р.): їм можна було переходити лише за письмової згоди від поміщика і залишення йому селянського майна. ·       За проектом лубенського полковника І. Кулябки провів реформу козацького війська. Полки перетворилися на регулярні. Козаків одягнено в уніформу. ·       Провів судову реформу -  було створено станові шляхетські суди — земський, гродський і підкоморський. Поділив гетьманщину на 20 судових повітів, у кожному з яких засновувався земський суд для розв’язання цивільних справ і підкоморський — для земельних справ. ·       Реформував систему освіти, запровадив обов’язкове навчання козацьких дітей, планував відкрити в Батурині університет

Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Рум'янцева на Лівобережній Україні

У 1761 р. померла імператриця Єлизавета Петрівна. На престол зійшов Петро III. Пробувши імператором усього декілька місяців, він устиг роздратувати всіх своєю політикою. Проти нього склалася змова, у результаті якої його було усунуто від влади і вбито. Імперат­рицею була проголошена його дружина Катерина II.

10 листопада 1764 p . вийшов царський указ про ліквідацію гетьманської влади в Україні. У наступні роки К. Розумовський жив у російській столиці або за кордоном. Для управління землями колишньої Гетьман­щини була створена  Друга Малоросійська колегія, яку очолив П. Рум'янцев. Колегія складалася з чо­тирьох російських чиновників і чотирьох генераль­них старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворенні натомість російських. Впродовж 1766—1768 pp. колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини.

Першим практичним кроком нового генерал-губернатора і було проведення в 1765—1767 рр. загальної ревізії земельної власності (Генеральний або Рум'янцевський опис). Було переглянуто й упорядковано подат­ки. Замінено натуральні повинності грошовим податком, сума якого сягнула 250 тис. крб на рік (у 1780 р. вона складала вже 2 млн крб). Антиукраїнську діяльність Рум’янцева припинила чергова росій­сько-турецька війна 1768—1774 рр.

У серпні 1765 р. Катерина II видала указ про скасування полко­вого устрою й створення Слобідсько-Української губернії. У 1780 р. за­мість Слобідсько-Української губернії утворюється Харківське намісництво.

В 1781 р.  на землях Лівобережної Гетьманщини було утворено Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з трьох намісництв, згодом губерній - Київської, Чернігівської та Новогород-Сіверської. Кожна губернія поділялась на повіти. Глухів втратив статус столиці. Вже в 1783 р. указом Катерини ІІ на Лівобережжі та Слобожанщині запроваджувалось кріпацтво. Цього ж року було ліквідоване козацьке військо, десять козацьких і три компанійських полки перетворили на десять регулярних кінних карабінерських полків російської армії. Також на українське населення поширювалась система рекрутських наборів до російської армії. Політика уніфікації та денаціоналізації завершилась "Грамотою про вільність дворянства", яка зрівнювала українську козацьку старшину з російським дворянством. Таким чином, український народ на тривалий час втратив свою еліту, яка розченилась в загальноімперській і відстоювала виключно свої інтереси, які не могли суперечити інтересам імперії.

Таким чином на початок 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Ук­раїнську козацьку державу. Українські прапори, гармати, печатки вивозили­ся до Петербурга. Її  адміністративно - територіальний устрій, судова система, соціальний склад в основному був уніфікований з рештою регіонів Російської імперії. В історії України починається новий період — період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення Української держави.

Домашнє завдання:

    Дати відповіді на питання(можна письмово або в друкованому вигляді)

1.    Відомий  український  історик  О.  Субтельний  вказує,  що  за Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії. Як ви розумієте дане висловлювання? Чи згодні ви з цією думкою? Чому?

2.    Поміркуйте, чи мала Українська козацька держава – Гетьманщина – шанси на збереження своїх автономних прав у складі Російської імперії? Свою відповідь обгрунтуйте.

3.    У чому полягає історичне значення Української козацької держави?

Роботи  надсилати за адресою  ihor.kryachok@ukr.net
Надіслати потрібно до 21 квітня 2020 року.