14.04 6 клас
14.04
6 клас
Тема:
Кризові
явища в Римській імперії §52
Повторення
1)
Як називався центральний майдан Риму? (Форум)
2)
На скількох пагорбах розкинувся Рим? (На семи)
3)
Як називався водогін? (Акведук)
4)
Що будували на честь переможців-римлян, частіше на початку вулиць? (Тріумфальні
арки)
5)
Як називався основний одяг римлян? (Туніка)
Основою
економіки Римської імперії була рабська праця. У II—III ст. в Римській державі
розпочався глибокий занепад, остаточно загальмувався розвиток техніки і
господарства. Починаючи з ІІІ ст.
використання рабської праці стало невигідним. Адже їх кількість значно
скоротилася, ціна на них зросла і все частіше повставали проти своїх хазяїв.
Тож власники великих маєтків відмовилися від використання рабської праці. Вони
надавали рабам ділянку землі та дозволяли мати сім'ю, будинок, власне
господарство. За це ті мали сплачувати орендну плату та віддавати частину
урожаю. Так виник новий суспільний стан – колони. Після смерті
останнього представника династії Антонінів – Коммода керівна роль у призначенні
імператора належала армії або сенату. Імператорів того часу, висунутих на
престол армією, називають «солдатськими», а сенатом – «сенатськими
імператорами». У III ст. за сімдесят років в Римі змінилося близько
сорока імператорів. Деякі були при владі лише два-три місяці.
Робота з термінами та поняттями
Криза - складне
становище, загострення суперечностей.
«Сенатські» імператори - імператори, яких проголошував сенат.
«Солдатські» імператори - імператори,
поставлені при владі своїми легіонами.
У 284 р. легіонери проголосили імператором
Діоклетіана. Він збільшив чисельність війська та укріпив у ньому дисципліну.
Імператорські війська жорстоко придушили повстання в провінціях та витіснили з
території Риму племена варварів. Таким чином, імператор відновив єдність
Римської імперії.
За часів правління Діоклетіана давні
республіканські органи влади остаточно втратили своє значення. Влада імператора
стала необмеженою. Основним титулом глави держави стає «август» («священний») і
«домінус» («господар, пан» – йшлося про те, що всі інші є його рабами). Тому і
ту форму влади, яка встановилася в Римі з Діоклетіана, називають уже не
«принципатом», а «домінатом».
Діоклетіан
розумів, що правити величезною Римською імперією одному не під силу. Тому він
призначив співправителя, який так само, як і Діоклетіан, одержав титул августа.
Діоклетіан управляв східною частиною імперії, його співправитель – західною.
Згодом вони призначили собі по одному помічнику і надали їм титул цезарів.
Таким чином, в імперії встановилася влада чотирьох співправителів – тетрархів, кожен з яких управляв на певній території. Цезарі вважалися нижчими, ніж августи, а Діоклетіан серед співправителів мав найбільший вплив. Рим, як і раніше, вважався столицею імперії, та оскільки ніхто з чотирьох імператорів у ньому не жив, то місто втратило своє колишнє значення і блиск.
У 305 р. Діоклетіан, посилаючись на втому
та свій похилий вік, зрікся влади. Розпочаласяборотьба за імператорський
престол, і перемогу здобув Константин,
який був при владі впродовж 306–337 рр.
Новий імператор продовжив реформи
Діоклетіна. Зберігся поділ імперії на чотири частини, які тепер називали префектурами. На їх чолі стояли префекти,
які мали тільки цивільну владу. Знецінені срібні гроші Константин замінив
золотою монетою. Щоб поліпшити контроль за сплатою податків, він видав укази,
за якими колонам заборонялося переходити з одного маєтку в інший, мешканцям
міст – залишати місця свого постійного проживання, а ремісникам – змінювати
професію.
На місці грецької колонії Візантій Константин
наказав збудувати нову столицю. Її було названо за ім’ям імператора Константинополем (сучасне
місто Стамбул).
У 330 р. Константинополь був урочисто
проголошений столицею, і незабаром став найбільшим містом імперії. Місто було
розташоване на європейському березі протоки Боспор, на високому укріпленому
природою мису. Саме тут перехрещувалися торгові шляхи: сухопутний – з Азії в
Європу та морський – із Чорного моря в Середземне.
Константин прагнув, щоб нова столиця
перевершила Рим своєю красою і не шкодував на це коштів. За його наказом
будинки Візантія були знесені. У місті було споруджено розкішний імператорський
палац, терми, бібліотеку, великий іподром, два театри, палаци для придворної
знаті, багато будинків для ремісників, торгівців, мореплавців та рибаків. Поряд
із християнськими храмами в Константинополі будувались язичницькі. Щоб
прикрасити місто, з різних міст Греції було завезено кращі твори мистецтва,
плити мармуру, колони.
За часів Константина могутність Римської
імперії було відроджено. Прийняті укази сприяли поповненню імператорської
скарбниці. На ці кошти утримували величезну армію. Імператор вів успішні війни
з варварськими племенами.
Реформи Діоклетіана та Константина
|
Реформи
Діоклетіана
|
|
|
Назва реформи
|
Суть та
значення
|
|
1. Адміністративна
|
У
293 р. поділив верховну владу між чотирма правителями - тетрархами. Кожний
тетрарх мав свою власну столицю, управляв своїми провінціями.
Поділив
імперію на 12 областей, керованих окремими управителями
|
|
2. Фінансова
|
Упорядкував
фінансові справи, знизив ціни
|
|
3. Військова
|
Посилив
боєздатність армії
|
|
4. Політична
|
Встановив
домінат - форму державного управління на основі безмежної влади правителя
|
|
5. Податкова
|
Провів
перепис населення, облік усіх орних земель,
садів,
виноградників, пасовиськ, щоб ніхто не міг
ухилитися
від сплати податків
|
|
Реформи
Константина
|
|
|
Назва реформи
|
Суть та
значення
|
|
1. Фінансова
|
Випустив
нову золоту монету - «солід». Фінансова
система
держави значно поліпшилася, що сприяло
пожвавленню
торгівлі, зміцненню економіки
|
|
2.
Адміністративна
|
Переніс
столицю держави на схід, у м. Візантій, що
розташоване
на європейському березі Боспора Фракійського, на перехресті торгових шляхів.
Пізніше Візантій було перейменовано на Константинополь на честь Константина
|
|
3. Релігійна
|
Християнство
стало державною релігією у 313 р.
|
Перевірте
засвоєне
1) Як називали орендарів у Римській імперії?
2) Як називали людей
без майна, що не працювали та які жили на подачки влади?
3) Що вимагали бідні громадяни від влади?
4) Як називали імператорів, яких обирала армія?
5) Як називали імператорів, яких проголошував сенат?
6) Як ви
розумієте вислів «Хліба та видовищ»? Чому таке явище виникло в Давньому Римі?
Коментарі
Дописати коментар