9 клас. Всесвітня історія. Практичне заняття: Зародження масової культури

 

     


     Домашнє завдання: підготуватися до узагальнення, повторити §29-31, конспект.     

     Практичне заняття: Зародження масової культури

     Завдання 1. Яким чином промисловий переворот позначився на культурному житті провідних країн Європи й Америки? Прокоментуйте судження: «Масова культура, що зароджується, — це культура, яка відповідає потребам широких верств населення. За своїм змістом вона відрізняється від елітарної культури, що задовольняє інтереси й потреби правлячої та аристократичної меншості».    3б.

     «Довге» XIX століття дало життя, здавалося б, несумісним культурним явищам: масовій культурі, розрахованій на задоволення найпростіших і зрозумілих потреб пересічної людини, і модерну, що тривалий час сприймався як культура еліти. Чи це дійсно так, спробуємо з'ясувати на практичному занятті.

Масова культура в літературі та образотворчому мистецтві.

     Промисловий переворот, що охопив усі провідні країни світу, супроводжувався бурхливим зростанням міст, розквітом усіх напрямків культури й появою великої кількості освічених людей. Підвищилися рівень і якість життя городян. У них з’явилося дозвілля й стійкі культурні потреби, а також можливості витрачати певні кошти на задоволення цих потреб (мал. 1). Досягнення культурного життя еліти суспільства були недоступні простим громадянам, тому в другій половині XIX ст. виникло нове історичне явище — масова культура.



     Безпосереднім проявом масової культури став небувалий злет майже всіх жанрів літератури. У чому ж причина розквіту літературної творчості? Важливим наслідком епохи Просвітництва було поширення грамотності серед усіх верств населення. Тому читання літературних творів стало найпопулярнішим видом дозвілля. Технічні вдосконалення в типографській справі дали змогу видавати книги великими накладами за доступними цінами. Тепер навіть не дуже заможні люди знаходили кошти для придбання книг. Літературні твори публікувалися національними мовами й були зрозумілі для пересічних людей. Читання не вимагало глибоких додаткових знань і спеціальної наукової підготовки.

     Газети і журнали сприяли поширенню інформації про новинки літератури. Критичні статті підвищували інтерес читачів до творчості письменників і поетів. Наклади періодичних видань зросли в багато разів, що робило широко відомою будь-яку культурну подію того часу. Літературні гонорари (грошові винагороди) успішних письменників могли конкурувати з доходами великих підприємців.

     Залучення до досягнень культури мало значний розмах та охоплювало всі види культурного життя. Освічені люди багато читали, тому особливим попитом користувалися публічні бібліотеки, які відкривалися в університетах, наукових товариствах, просвітницьких установах багатьох міст.

     Фахівці називають кілька причин бурхливого розвитку образотворчого мистецтва в XIX ст. Помітно змінився склад глядачів і шанувальників творів живопису. Аристократичні салони поступилися місцем картинним галереям та регулярним виставкам, що були доступні широкому колу відвідувачів. Художники стали ближчими до глядача. Завдяки засобам масової інформації живопис перетворився на зрозумілу людям творчу діяльність. Талановиті художники йшли назустріч своїм глядачам. Вони возили свої картини в маленькі провінційні міста та влаштовували там виставки.

     Завдання 2. Які нові форми організації дозвілля й міського життя виникли в західних країнах у результаті впливу масової культури? Обгрунтуйте справедливість твердження: «Завдяки новітнім засобам зв'язку, комунікацій і досягнень техніки масова культура тісно переплелася з індустрією моди й реклами».   3б.

Масова культура в повсякденному житті.

     У другій половині XIX ст. набули поширення різноманітні виставки та експозиції. Особливу популярність мали Всесвітні промислові виставки. У 1851 р. у Лондоні відбулася перша міжнародна виставка досягнень науки й техніки. У другій половині XIX — на початку XX ст. і до наших днів такі виставки регулярно проводяться в різних країнах світу. Вони відіграли важливу роль у розвитку масової культури, оскільки супроводжувалися демонстрацією археологічних знахідок, геологічних і палеонтологічних рідкостей, музейних цінностей, творів живопису, скульптури, архітектури. Наприклад, у 1889 р. у Парижі до виставки з нагоди 100-ї річниці штурму Бастилії було споруджено унікальну вежу за проектом архітектора Г. Ейфеля, у Чикаго в 1893 р. з’явилося перше у світі оглядове колесо. Такі заходи збирали сотні тисяч людей.

     Дуже популярними стали музеї та картинні галереї. Наприклад, у вихідні дні Британський музей, де було зібрано унікальні витвори світового мистецтва, відвідували понад 30 тис. осіб. У 1870 р. у Нью-Йорку група американських промисловців і шанувальників мистецтва відкрила Метрополітен-музей, що швидко перетворився на один із найбільш відвідуваних художніх музеїв світу (мал. 2).

                               Мал. 2. У залах Метрополітен-музею в Нью-Йорку.

     Масова культура досить несподівано вплинула на розвиток науки. Слід зазначити, що в цей час значно зріс обмін інформацією між дослідниками, і багато наукових відкриттів набули інтернаціонального характеру. Наукові відкриття швидко ставали широковідомими. Наукова діяльність мала публічний характер. Про досягнення вчених писали в газетах, журналах, науково-популярних книгах, розповідали на публічних лекціях. У європейських країнах і США були створені наукові об’єднання, які фінансувалися з державного бюджету або королівської скарбниці. Багато благодійних організацій та окремі меценати підтримували наукові дослідження й експедиції. Найбільш почесними в науковому середовищі вважаються Нобелівські премії, затверджені з 1901 р. фондом А. Нобеля — відомого шведського промисловця, інженера, винахідника динаміту.

   Городяни заповнили театральні й концертні зали. Масова культура формувала смаки людей середнього класу та, у свою чергу, була змушена відповідати на запити публіки. Багато жанрів масової культури (література, театральні вистави, концертні програми) були зорієнтовані на комерційний успіх. Тому в культурному житті значного поширення набули «легкі» жанри: детективи в літературі, комедії в театрах, вар’єте (естрадний театр), циркові вистави, музика для ресторанів і кав’ярень тощо. Письменники, поети, художники, артисти завоювали небувалу популярність і славу. Вони стали взірцями для наслідування, законодавцями мод і смаків.

     Завдання 3.Чому поява кінематографа стала можливою тільки наприкінці XIX ст.? Де і яким чином відбулося народження кінематографа?    2б.

Виникнення кінематографа.

     Найважливішим здобутком масової культури, що зароджувалася, став кінематограф. У другій половині XIX ст. для залучення великої кількості глядачів культурні акції зазвичай проводилися з використанням досягнень техніки, що забезпечувало комерційний успіх. Цим умовам повною мірою відповідала демонстрація «рухомих картинок», що проектувалися на екран за допомогою спеціального апарата.

     Поява кінематографа стала результатом успішного поєднання кількох технічних досягнень XIX ст.: виникнення фотографії; винаходу апарата, здатного покадрово фіксувати рух; виготовлення еластичної плівки. Ці досягнення науки й техніки талановито поєднали брати Л. й О. Люм’єр. У грудні 1895 р. у Парижі (бульвар Капуцинок, 14) відбувся перший в історії сеанс синематографа. Було показано кілька сюжетів тривалістю близько хвилини кожний: «Вольтижування» (про гімнастичні вправи на коні, що біжить), «Вихід робітників із фабрики», «Политий поливальник» тощо. Проста розвага викликала приголомшливий ефект. Брати Л. та О. Люм’єр створили мережу кінотеатрів для показу фільмів, але невдовзі зіткнулися зі значною конкуренцією.

     У боротьбі за глядача кінематограф у найкоротший термін упроваджував технічні новинки. Уже в 1909 р. англієць Дж. Сміт уперше показав кольорове кіно. Незабаром у Франції та США виникли перші кіностудії — підприємства з виробництва сюжетних фільмів різного змісту: драми, комедії, фантастика, жахи тощо. Кінематограф дуже швидко завоював серця публіки в усьому світі. Найуспішніше кінематограф розвивався в Америці. У 1910 р. кілька кіностудій розмістилися в Голлівуді. Це передмістя Лос-Анджелеса відповідало необхідним для натурних зйомок природно-кліматичним умовам. Так зароджувалася найпотужніша у світі американська кіноіндустрія, що стала невід’ємною частиною масової культури XX ст.

     Завдання 4. Поясніть масове захоплення заняттям спортом у країнах Європи й Америки наприкінці XIX ст. Охарактеризуйте головні відмінності перших Олімпійських ігор сучасності від олімпійських змагань XXI ст.      2б.

Відродження Олімпійських ігор.

     Масова культура кінця XIX ст. мала величезний творчий потенціал, пов’язаний зі зростанням освіченості й зміцненням демократичних основ життя. У багатьох країнах Європи й Америки набувало популярності заняття спортом. У цей час формувалися правила спортивних ігор, виникли перші національні об’єднання спортсменів і міжнародні федерації, що організовували та проводили змагання й чемпіонати.

     Французький громадський діяч барон П. Кубертен висунув ідею відродження Олімпійських ігор, яку підтримали в усьому світі. У 1894 р. на конгресі в Парижі був створений Міжнародний олімпійський комітет, який затвердив час і місце перших Олімпійських ігор сучасності — 1896 р., Афіни. Тим самим конгрес віддавав пошану країні, у якій виникло це унікальне явище в культурній історії людства.

     На доброчинні внески в Афінах був побудований мармуровий стадіон, який нагадував місця змагань у давнину. Тут пройшли урочисті події відкриття й закриття Олімпіади, уперше пролунав олімпійський гімн, був піднятий національний прапор переможця ігор тощо. Так само як і в античні часи, у змаганнях першої Олімпіади брали участь лише чоловіки.

     На перших Олімпійських іграх сучасності зібралися понад 240 спортсменів із 14 країн. Змагання проводилися за дев’ятьма видами спорту: легка атлетика, боротьба, фехтування, велоспорт, плавання, гімнастика та ін. Греція особливо пишалася перемогою свого атлета в марафонському бігу, який пройшов на давньому маршруті з Марафона в Афіни.

     Вшановування переможців — олімпіоників — відбувалося в урочистій обстановці. На їхню голову одягали лавровий вінок і вручали медаль, виготовлену зі срібла. Учасники Олімпіади, що посіли друге місце, отримували бронзову медаль; за треті місця медалі не передбачалися. Було розіграно 43 комплекти нагород. Найбільшу кількість медалей отримали спортсмени Греції, США, Німеччини та Франції. Крім вінків і медалей, організатори Олімпіади заохочували спортсменів цінними подарунками: центнер шоколаду, кінь із возом, безкоштовне обслуговування в кравця протягом року тощо.

     Олімпійські ігри в Афінах мали величезний успіх у всьому світі. Наступна Олімпіада відбулася в 1900 р. в Парижі, потім — у 1904 р. в Сент-Луїсі (США) тощо. Олімпійські змагання перетворилися на невід’ємну частину громадського життя й масової культури сучасності.

     Висновок: поява масової культури — це позитивне чи негативне явище? 2б.

     Домашнє завдання: підготуватися до узагальнення, повторити §29-31, конспект.     

 




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

10 клас. Всесвітня історія. Вогнища напруги у міжнародних відносинах: причини, сторони та наслідки протистояння.

8 клас. Практичне заняття: Східна Європа й Османська імперія в XVI — першій половині XVIII ст.

10 клас. Всесвітня історія. Практичне заняття. Перша світова: повсякденне життя в умовах фронту і тилу