Урок за 18.11.2020. 9 клас

 

Українські землі у складі Австрійської  імперії наприкінці  XVIІІ  - у   першій половині XIX ст.

     У австрійській Галичині українці і поляки становили кожен трохи більше 40 %, євреї — близько 10 % населення. За словами історика Василя Вериги, «Австрія застала Галичину у величезному занедбанні, без шкіл... доріг... великих міст... промислу, торгівлі, з бідним цілковито закріпощеним польською шляхтою сільським населенням... тому українське населення Галичини радо привітало окупацію Австрії, вірячи, що гірше ніяк не може бути».

Східна Галичина

65 % населення -Українці  (селяни,  духовенство,інтеліґенція). 20 % — поляки (шляхта). 10 % — євреї (купці, ремісники, лихварі). 5 % — інші національності

 

Буковина

• Більшість населення складали українці, переважно селяни. • Панівне становище займають румуни (бояри)

   

Закарпаття

• Більшість населення також складали українці (селяни). • Панівне становище займають угорці (поміщики, ремісники). • Також проживали румуни, поляки (купці, ремісники, службовці), німці (чиновники, службовці)

 

     Основою економіки західноукраїнських земель традиційно залишалося сільське господарство. На селі провідною верствою були дідичі (шляхта), яким селяни-кріпаки віддавали 4/5 прибутку. Селянство сплачувало переважну кількість обов’язкових податків: данина натурою або грошима, пропінація (примусовий продаж горілки селянам поміщиками), церковна десятина, державні податки, шарварки (державна повинність кріпаків щодо будівництва й ремонту шляхів). Сільське господарство мало екстенсивний характер, певних норм панщини не існувало - селяни працювали на пана по 3-5 днів на тиждень.

Реформи Марії-Терезії (1740-1780 рр.) та Йосифа II (1780-1790 рр.)

Аграрна:

• Указ імператора Йосифа II про звільнення селян від особистої залежності від поміщиків.

• Польським панам заборонено збільшувати свої земельні володіння за рахунок селянських наділів.

• Судочинство над селянами мав здійснювати не пан, а спеціальний державний суд.

• Суворо обмежувалися додаткові повинності на користь землевласника.

• Селянин одержав право переходити на інші наділи, а також одружуватись без дозволу пана.

• 1786 р. — указ про обмеження панщини трьома днями.

Церковна:

• 1773 р. — ліквідовано єзуїтський орден та єзуїтський університет у Львові.

• 1774 р. — Відень. Відкрито греко-католицьку семінарію для руських священиків.

• 1774-1776 рр. — заборонено перехід греко-католицьких священиків до складу католицьких. Заборонено вживання терміну «уніат».

• 1781 р. — зрівняні в правах католицька, греко-католицька, протестантська церкви.

• Скасовано обмеження для не католиків посідати державні посади, купувати землі.

• Церква підпорядковувалася державі, а священики отримували статус державних службовців.

     Церковна реформа мала на меті зрівняти в правах католицьку, протестантську і греко-католицьку церкви; підпорядкувати церкви державі, надати священикам статус державних службовців та ін.

Освітня:

• 1784 р. — відновлено діяльність Львівського університету. При університеті відкрито Руський інститут для русинів.

• 1777 р. — запроваджено систему початкових і середніх шкіл 5 типів. На найнижчому рівні початкової школи навчання дітей мали проводити рідною мовою.

     Зміни в освіті зводилися до ліквідації ордену єзуїтів і подолання його впливу в навчальних закладах; відкриття університету у Львові (1784) та семінарій для навчання українського греко-католицького духовенства; організації початкових і середніх шкіл; запровадження навчання рідною мовою в початковій школі.

1. Проаналізуйте зміст реформ Марії-Терезії та Йосифа. Як вплинули ці реформи на становище представників різних верств суспільства Східної Галичини?

2. Визначте позитивні та негативні наслідки впливу реформ періоду освіченого абсолютизму на греко-католицьке духовенство.

     Найбільш важливим наслідком реформ було те, що вони не ліквідували соціальний конфлікт між поміщиками і селянами, а лише перевели його в законні рамки. До середини XIX ст. у Східній Галичині практично не було села, яке б не судилося зі своїм поміщиком. Зворотним результатом Йосифінських реформ став наївний монархізм селян та лояльність до Габсбурзької династії, яка збереглася аж до кінця існування Австрійської імперії. Щоправда, реформи Йосифа II згодом звели нанівець його наступники — Леопольд II (1790-1792) і Франц (1792-1835). У першій половині XIX ст. тривають селянські виступи:

• 1843-1844 рр. — селянський рух на чолі з Лук’яном Кобилицею (Буковина).

     Лук’ян Кобилиця (1812-1851) — ватажок народних повстань 1843-1844 і 1848-1849 рр. на Буковині, депутат австрійського парламенту (1848). Керовані ним жителі 22 буковинських сіл захопили ліси й пасовиська, відмовилися від повинностей, вигнали чиновників і встановили самоуправління, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами й пасовиськами, зажадали переведення їх на становище державних селян. У березні 1844 р. повстання було придушено, Л. Кобилицю заарештовано і ув’язнено.

Проте національне відродження українців вже неможливо було зупинити.

     Робота зі схемою с. 68

Важливий внесок в українське національне відродження привнесла «Руська трійця»

1833 р. – почали діяти, збирали український фольклор. Намагалися відродити українську мову. Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький.

1837 р. - «Русалка Дністрова».

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Запитання

1.     Як вплинули реформи Йосифа II на західноукраїнське суспільство?

2.     Йосиф II, Л. Кобилиця. Хто ці історичні постаті? Які події в історії західноукраїнських земель пов’язані з їхніми іменами?

3.     Укажіть наслідки реформ для західноукраїнських земель.

4.      Розкажіть про стан господарства західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії.

5.     Оцініть становище українців у складі Австрійської імперії.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати параграф 8